Віцепрезидент НОК Віктор Корж про одвічну українську хворобу все реформувати та міняти.
Віцепрезидент НОК Віктор Корж про одвічну українську хворобу все реформувати та міняти.
«Україна має усі ознаки європейської моделі управління спортом. Але ефективному її впровадженню заважає одвічне намагання, я б сказав, хвороба кожної нової політичної команди постійно усе реформувати та міняти». Про це в коментарі ЗМІ заявив віцепрезидент НОК України, перший заступник голови ФСТ «Динамо» України Віктор Корж.
«На жаль, у нас склалася традиція діяти за принципом: усе, що зробили попередники апріорі погано. Це призводить до безкінечних чвар та фейкових реформ, які в більшості випадків, мають негативні наслідки, в тому числі, для галузі спорту», – підкреслив віцепрезидент НОК.
На його думку, сутність цих «псевдореформ» зводиться не до розвитку, а до «малювання» різних моделей і оголошення декларацій. І це триває вже 7 років.
При цьому Віктор Корж підкреслив, що визнані лідери світового спорту: США, Китай і Росія, застосовують зовсім різні моделі. Це не заважає цим країнам демонструвати вражаючі спортивні результати, на які орієнтується весь світ.
В той же час, парадокс полягає в тому, що в Європі немає єдиного принципу управління спортом. По перше, країни Старого світу дуже різні за геополітичним становищем, рівнем розвитку, державним устроєм, традиціями.
Зокрема, є дві групи країн. До першої належать країни, де домінуючу роль в управлінні спортом відіграє держава. Це Німеччина, Франція, Великобританія, Іспанія. До 2 групи, з недержавною формою управління спортом, можна віднести Скандинавські країни та Австрію.
«У нашій державі діє європейська модель управління спортом. Це й наявність федерацій, спортивних клубів, НОК і державних структур. Останні традиційно відіграють значну роль у цьому процесі. Є розвинена нормативно-правова база, закон про фізичну культуру та спорту, який досить вдалий. Потрібно його лише вдосконалювати. Виділяється суттєве бюджетне фінансування на розвиток галузі. Подібна універсальна модель діє у Великобританії, де держава фінансує як масовий і дитячий спорт, так і спорт вищих досягнень», – зауважив він.
За словами Віктора Коржа, українська проблема полягає в іншому. У неефективному використанні наших ресурсів та можливостей. Адже, в першу чергу, необхідно переглянути підходи до управління спортом, а не постійно все змінювати, що призводить лише до хаосу.
«Важливо навчитися ефективно розподіляти бюджетні кошти, які у нас витрачаються на фінансування численних федерацій, за якими нічого не стоїть, окрім амбіцій засновників». Віктор Корж навів приклад європейських країн. Так, скажімо, у Франції – 80 федерацій, у Німеччині – 54, а в Україні – понад 200 і є тенденції до збільшення цього показника. «Серед них, на його переконання, чимало суто фейкових утворень, які не мають ані масовості, ані матеріально-технічної бази, ані традицій. Потурання цьому процесу призводить лише до розпорошення коштів, які можна було б спрямувати на підготовку до Олімпійських ігор та реалізацію інших важливих завдань».
Крім того, на думку керівника, на державному рівні потрібно переглянути позицію щодо децентралізації. «Цей абсолютно нормальний природній процес має здійснюватися не в ручному режимі, коли окремі чиновники вирішують, скільки виділити коштів на спортивну діяльність або оздоровлення дітей. Натомість, у кожній області повинні діяти регіональні програми і встановлені нормативи фінансування спорту. Контролювати цей процес має Міністерство молоді та спорту, аби унеможливити скорочення фінансування життєво необхідних напрямків діяльності, які стосуються розвитку фізичної культури і спорту, оздоровлення дітей», – переконаний він.
«Не потрібно заперечувати і відмовлятися від державного регулювання сфери спорту. Наведу приклад такої розвиненої європейської країни як Франція, де застосовується, фактично, соціалістичний стиль управління спортом, на який держава виділяє величезні кошти. І ця модель довела свою ефективність». На думку Віктора Коржа, Україна має рухатися в європейському напрямі. «Адже це наш ціннісний геополітичний вибір. І, водночас, зберігати найкраще, що в нас є: базу, напрацювання, спортивні традиції, де значну роль відіграє держава. Саме завдяки цьому Україна всупереч усім викликам останніх років залишається у топ – 30 світових лідерів спорту. І потрібно добре зважити всі ризики та наслідки, до яких може призвести легковажне втручання у цю напрацьовану роками систему», – підсумував він.
