Про нас   Новини   Інтерв'ю   Галерея   Контакти   Форум

МИСЕВИЧ Віра Антонівна

МИСЕВИЧ Віра Антонівна

          Народилася 1945 року в м. Києві, закінчила Київський інститут фізкультури; працює тренером Київської міської ради “Динамо”.

Чемпіонка 0лімпіади-80 київська динамівка Віра Мисевич зі своїм вірним Плотом

 

          Гінка, окаста дівчина зачаровано споглядала вершника на темно-гнідому коні, який виконував елементи вищої школи верхової їзди. Ось він обережно спрямував коня вперед і той подався риссю, зупинився, позадкував кілька кроків. Усе гаразд: вершник поплескав слухняного коня по шиї.

          Гінка, окаста Віра Мисевич уподобала кінний спорт з першого погляду. Граціозність, незвичність, дивовижна гармонійність вершника й коня — все це заполонило дівчину. Але чи зможе вона виконувати всі ці елементи верхової їзди? Чи зуміє підкорити своїй волі коня? На ці запитання вона сама мала відповісти, й тому почала навчатися в кінній секції “Динамо” під керівництвом тренера Бориса Івановича Мурашова.

          Навіть той, хто зроду не доглядав за конем, певно, розуміє, який це незвичний, важкий вид спорту. Адже не так просто насамперед знайти “спільну мову” між конем і вершником. Як реагуватиме кінь на з’яву нового вершника? Як досягти взаєморозуміння, гармонійних відносин між спортсменом і конем?

          Десятки подібних запитань роїлися в голові Віри, коли вона переступила поріг конюшні в перші дні тренувань. Важко було, інколи опускалися руки, але дівчина не знітилася, вперто простувала до своєї мети. Вона добре завчила передусім анатомію і фізіологію коня, теорію кінного спорту, осягала секрети управління конем, удосконалювала свою фізичну підготовку, навчалася бути витриманою, терплячою.

          До цього її кликали традиції кіннотників: вершин майстерності у виїздці сягає тільки наполегливий і працьовитий спортсмен.

          Три роки впертої праці не проминули даремно. З’явилися перші успіхи на міських, а потім республіканських змаганнях. А вже 1973 року Віра стала майстром спорту. Через рік, в Києві на чемпіонаті Європи з виїздки вона, виступаючи в особистій першості на гнідому Плоті, посіла 6-те місце.

          З року в рік накопичувався досвід участі в змаганнях. Багато чого навчилася в старших товаришів, членів збірної команди країни, заслужених майстрів спорту І. Калити, І. Кизимова, Є. Петушкової. Підсумком її багаторічної нелегкої праці стали VII Спартакіада СРСР 1979 року і особистий чемпіонат 1980 року; вона стала кандидатом до збірної олімпійської команди.

          І ось настав час олімпійського старту. Першого дня виступили її товариші по команді Віктор Угрюмов та Юрій Ковшов. Діставши високі оцінки, вони проторували стежину до успішного виступу всієї команди. Другого дня на старт вийшла Віра Мисевич. Її хвилювання передалося коневі, і Плот припустився кількох збоїв. Зібравши в кулак усю силу волі, Віра заспокоїла коня, примусила його чітко виконувати добре завчені елементи.

          Разом з товаришами по команді Віра стала чемпіонкою XXII Олімпійських ігор з вищої верхової їзди. Щасливі, вони стояли на п’єдесталі пошани, а за спиною попирхували, переступаючи з нош на ногу, їхні четвероногі друзі, співпричетні до їхньої перемоги.

Повернутися
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

» Федерація сучас...

» Спортивний комі...

» Міністерство мо...

» Національний ол...

» Федерація біатл...

 
 

» Національний ол...

» Союз гирьового ...

» Дзюдо України і...

» Федерація біат...

» Чемпіон

 
 



Яндекс.Метрика