Ремонт компьютеров на дому
Про нас   Новини   Інтерв'ю   Галерея   Контакти   Форум
  • Динамівці-олімпійці
  • Нагородження
  • Куліш Сергій
АВІЛОВ МИКОЛА ВІКТОРОВИЧ

Інтеренет-сторінка «Наша слава та гордість»

 

Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України започатковує нову    інтернет - сторінку під назвою «Наша слава та гордість» з висвітленням історичних сторінок про своїх уславлених спортсменів - динамівців!


АВІЛОВ МИКОЛА ВІКТОРОВИЧ

 

             Народився 1948 року в Одесі, закінчив юридичний факультет Одеського університету  ім. Мечникова. Захоплювався спортом з 1961 року. Нині живе в м. Одесі, працює тренером з легкої атлетики.

 

Уперше виступаючи в серйозних змаганнях з десятиборства, дев’ятнадцятилітній одесит неабияк здивував спортивний світ: майже нікому невідомий динамівець зумів тоді, 1967 р., в Києві виграти матч десятиборців п’яти міст. А вже наступного року-і так само несподівано для багатьох!- здобув третє місце на першості країни і разом з ним – путівку на 19 Олімпіаду.

Там, у Мехіко, Микола Авілов зумів стати кращим з радянських багатоборців і посів почесне четверте місце із загальною сумою 7909 очок.   

            Особливо вдалим видався для Миколи 1970 р. Він зумів виграти Кубок СРСР з десятиборства, перемогти в матчі СРСР-США, стати чемпіоном Всесвітньої Універсіади і Турині. А через рік, демонструючи чудову техніку, велику волю до перемоги Микола Авілов уперше став чемпіоном України з особистим досягненням – 8115 очок. Отже на Олімпіаду в Мюнхен одеський динамівець поїхав першим номером.

            Шанувальники спортивного таланту Миколи Авілова, затамувавши подих, стежили за його герцями з найвидатнішими десятиборцями світу. А їх було вдосталь: американці Д. Беннет, Д. Банністер,і Б. Дженнер (майбутній переможець Ігор 1976 р.), поляки Р.Сковренок, і Р. Катус, Х.-Вальде з ФРГ (срібний призер Мексиканської Олімпіади), тріо з НДР на чолі з чемпіоном Європи 1971 р. Й.Кирстом.

Почав Микола не зовсім вдало: посередньо пробіг 100 м. (11.00), але добре стрибнув у довжину – 7 м 68 см і ввійшов до трійки лідерів. Після штовхання ядра (Микола показав тут 14 м 36 см) уперед вийшов Кирст. У секторі для стрибків у висоту між українським і німецьким багатоборцями почалася гостра боротьба. Авілов зумів подолати 212 см – на              2 см більше за суперника. Коли ж одесит відмінно пробіг 400 м (58,5), розрив між ним і німцем, котрий лідирував після першого дня, скоротився до 19 очок.

            Перший вид другого дня – бар’єрний біг на 110 м. Авілов і Кирст стартували в одному забігу. Одесит збагнув: німець нервує. Він натикається вже на перший бар»єр, зазнає ушкодження і сходить з дистанції. А Микола показав найкращий результат – 14.51, і вийшов на перше місце. Потім він встановив три особистих рекорди підряд: метнув диск на 46 м 66 см, стрибнув із жердиною на 455 см, послав списа на 61 м 66 см.

            Перед заключним видом – бігом на 1500 м Авілов випереджав найближчого суперника німця С. Шраєра на 350 очок. Небачений випадок в історії олімпійського десятиборства! Уже ніщо і ніхто не завадить одеському динамівцю стати олімпійським чемпіоном. Та в нього роїться думка не лише про перемогу. Встановивши свій сьомий на цих іграх особистий рекорд, Микола пробіг 1500 м за 4 хв 22.8 с і на 37 очок перевершив світовий рекорд з багатоборства уславленого американця У. Тумея. 

подробнее

            Ці останні змагання з десятиборства закарбувалися в пам’яті мільйонів шанувальників легкої атлетики на всіх материках планети. В них взяли участь усі лідери. Відчайдушно подався вперед Л.Литвиненко. Для нього це був останній шанс поліпшити результати і пробитися в призери. М.Авілов пробіг кілька метрів поруч з Леонідом, потім відстав. І раптом… болісна гримаса перекосила Миколине обличчя. Він рвучко вхопився за бік і якось невпевнено ступив кілька кроків. Наші спортсмени, тренери, журналісти, глядачі на трибунах завмерли: невже зійде?! Та воля атлета подолала й це, останнє, тяжке, ой, яке тяжке випробування. Микола продовжував біг. Остання пряма… і зроблено останній крок за фінішною рисою. Це був останній крок до Перемоги!

            Спортивному подвигові Миколи Вікторовича Авілова аплодувала вся країна. Одна з німецьких газет назвала його «королем легкоатлетів 20 Олімпіади». Високо оцінила блискучу перемогу динамівця Вітчизна: його нагороджено орденом Червоного Прапора, йому надано високе звання заслуженого майстра спорту. Орден «Знак пошани» прикрасив груди його наставника В.Я. Кацмана, який став відтоді заслуженим тренером країни.

            Інший на його місці, сягнувши Олімпу, вгамувався б, поставив би крапку на нелегкій спортивній кар’єрі. Та не таким був Микола Авілов. Невдовзі він став чемпіоном 6 Спартакіади народів СРСР. У цих змаганнях Микола набрав гросмейстерську суму – 8229 очок, перевершивши рекорд спартакіад. А потім була ще одна – вже його третя! – Олімпіада в Монреалі, на якій він здобув бронзову медаль.

Таке спортивне довголіття, така жадоба змагань, спортивних вершин – прекрасний взірець високості й звитяжності людського духу, безмежності людських фізичних можливостей, чудовий приклад для всіх, хто хоче залишити після себе помітний слід на землі.

 

***

 

Іван Федоренко. Це славне ім’я «Динамо». Київ «Здоров’я», 1994 р., ст.ст. 28-31 


Назад Вперед
Наверх
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

» Федерація біатл...

» Спортивний комі...

» Федерація сучас...

» Міністерство мо...

» Національний ол...

 
 

» Федерація панк...

» Sport analytic

» Чемпіон

» Веслування на б...

» Коментатор

 
 



Яндекс.Метрика

 

никviber